Як правильно підготувати будівельний розчин?

Як приготувати будівельний розчин?

Будівельний розчин – це штучний кам’яний матеріал, який отримується в результаті правильно підібраної і добре перемішаної розчинної суміші. Часто розчини доводиться готувати самостійно. Перше з чого потрібно почати – це підбір інгредієнтів: для приготування будівельного розчину знадобляться дрібний заповнювач (зазвичай пісок), в’яжуча речовина і вода, в залежності від призначень розчину в нього так само можуть входити різні добавки: прискорювачі і сповільнювачі твердіння, пластифікатори, повітрозтягувальні та газоутворювальні, гідрофобізатори та протиморозні.

Які будівельні розчини бувають та для чого їх застосовують

Цементні та цементно-вапняні розчини застосовують у більшості випадків для мурування. При цьому марка розчину не може бути вищою, ніж клас міцності цегли або блоків, які використовуються для мурування. Розчином пластичної суміші найлегше виконати мурування, оскільки він досить рідкий, щоб легко наноситися, але і густий, щоб не стікав підчас муруванні. Цементні розчини мають гарну адгезію, міцність і низьку вологоємність, але їх досить складно замішувати. Вони підходять для стін, які зазнають сильних навантажень і постійно перебувають у вологому середовищі – фундаментні стіни. Їх використовують для мурування димових труб, для мурування стін з бетонних блоків та клінкерної цегли. Цементно-вапняні розчини досить добре змішуються завдяки вмісту вапна, мають достатню міцність, досить швидко схоплюються та твердніють. Це основний вид розчинів, які використовуються для мурування стін.

Як правильно приготувати будівельний розчин?

Будівельні розчини бувають двох видів: у вигляді готової розчинової суміші та сухої суміші, яка потребує змішування з водою, а іноді і додавання інших інгредієнтів. Централізовано будівельні розчини готуються на бетонних заводах. Доцільність виготовлення та постачання сухих розчинних сумішей визначають з урахуванням умов перевезення та виконання робіт. Склад розчинів для отримання заданої марки будівельної суміші підбирають способом, що забезпечує отримання заданої міцності розчину до певного терміну тверднення при найменшій витраті цементу. Дозування в’яжучих матеріалів виконують за масою. Сухі суміші з вапном без цементу можна готувати на вологому піску, а при введенні цементу або активних мінеральних добавок – лише з просушеним піском або добавками.

Розчин найкраще готувати в розчинозмішувачі або бетонозмішувачі безперервної, або періодичної дії. Тривалість перемішування звичайних розчинів – 1,5-2,5 хв, легких розчинів – 2,5-3,5 хв і розчинів з гідравлічними та іншими добавками – до 5 хв. У змішувачах нових конструкцій тривалість перемішування розчинів становить лише 30-40 сек. Для запобігання передчасному схоплюванню розчинних сумішей у них вводять добавки – сповільнювачі схоплювання.

Цементний розчин має бути використаний протягом двох годин із моменту приготування. Цементно-вапняний розчин має бути використаний протягом п’яти годин. Якщо температура вища за 25°С, час застосування скорочується до однієї години.
Зволожені елементи не вбиратимуть воду з розчину. Змочувати рекомендується і поверхню викладеного раніше цегляного мурування при відновленні роботи після перерви.

Наносячи розчин кельмою, не слід вдавлювати його в щілини пустотілих блоків, це потрібно для того, щоб не знизити теплоізолюючі параметри стіни.

Якщо процес зведення стін необхідно перервати на тривалий час, слід накрити останній ряд кладки плівкою або руберойдом і привантажити дошками або цеглою. Внаслідок цього стіна буде захищена від атмосферних опадів. Це дуже важливо, якщо стіни споруджуються з вологоємних і пористих матеріалів (наприклад, газобетонних або керамічних пустотілих блоків).